Брал алкідно-уретанову молотковую эмаль на ворота — доволен. Не течёт, густая, удобно наносить кистью или валиком. На свету смотрится очень интересно. По цене — не самая дешевая, но за декоративный эффект и защиту от коррозии — того стоит. С грунтовкой держится отлично

Користувався цією емаллю для фарбування металевих поверхонь — результат виявився кращим, ніж мої очікування (а вони були десь на рівні «аби не відпало завтра»). Покриття вийшло рівне, з приємною молотковою текстурою, яка чудово приховує дрібні недоліки поверхні. Сохне досить швидко, але не миттєво, тож у вас буде час переосмислити свої життєві рішення, поки чекатимете. Запах — як у звичайної емалі, тобто нюхати не варто (і не треба питати, звідки я знаю). Але після висихання все тримається міцно, не тріскається і виглядає достойно — наче ви вмієте щось у цьому житті. З мінусів: якщо не знежирити поверхню як слід, може злізти — емаль не прощає халтури. Як і життя.

Я не сильно розбираюсь у клеях, якщо чесно, просто треба було щось підклеїти — полицю в кімнаті розхитало, а ще ручка від табуретки відпала. У будівельному магазині порадили клей столярний водостійкий GERMAN PVA-D3, ну я й взяв, бо звучить серйозно (і "німецький", типу має бути якісний). Здивувався, що все реально вийшло. Намазав, притиснув — через якийсь час усе трималося, як нове. Навіть не очікував, бо думав, що буде мазня або не приклеїться. Після висихання клей став прозорий, взагалі не видно, що щось ремонтувалось. І нічого не тече, не смердить, не липне до рук, як якийсь шкільний клей. Поки що все стоїть міцно, навіть коли я випадково вдарив ту табуретку ногою — нічого не відвалилося. Тож можу сказати: навіть якщо ви, як я, вперше берете в руки клей, з цим розберетесь без проблем. Працює круто. Ну, типу… рекомендую, якщо коротко.

Уяви: стоїш ти, дивишся на старі ворота. Колись величні, а тепер — іржаві, ніби плакали рудими сльозами кожного разу, коли ти проходив повз. І тут ти з’являєшся… з перетворювачем іржі в руках. Ні, не з фарбою. Бо фарбувати іржу — це як мазати кремом перелом. Ти — не з тих. Ти відкручуєш кришку, і в повітрі зависає запах хімії, який одразу натякає: "Зараз буде серйозно." Ти береш пензель — руки в рукавичках, обличчя в рішучості — і наносиш засіб. Рідина лягає рівно, мов ніж по теплому маслу, покриваючи кожен міліметр зрадницької іржі. 10 хвилин — і все вже чорніє, як совість сусіда, який брав твій шуруповерт і не повернув. Це не просто зміна кольору — це хімічна трансформація, це металева реінкарнація. Іржа перетворюється на стабільний шар, готовий приймати фарбу, любов і другий шанс. А ти стоїш, тримаєш пензель, наче це чарівна паличка, і розумієш: сьогодні ти не просто людина. Ти — Повелитель Металу. Реставратор. Захисник старих велосипедів і підвіконь.